Катеринка

Повна вальсами, мазурками
А іще чимсь... Чорт зна чим!
Виголошую своїми рурхами
Радощі усім.

Хай усі ідуть до щастя в танці
Скільки щастя — загрібай!
Вистачить на левів і на зайців
Просто — рай!

А коли хто наперед захоче
Про своє майбутнє взнати,—
Над квитком папуга проскрегоче
И витягне його за плату.

Мусить щастя витягти папуга,
Доки вальса я тилинкаю:
Він не сміє витягти щось друге
Вам із скриньки.

Заплатити доведеться трохи
П’ять копійок, а хто схоче й двадцять,
Бо папугу заїдають блохи,
Треба і йому полікуваться!

Як сказать направду — все то всує,
Вигадки буржуйські — людське щастя!
Бо воно в природі не існує
І дорватись вам до нього не удасться:

І мої квитки — брехня солодка
І папуга мій брехливо клекає...
І деру я з горя вальсом глотку
У негоду, у мороз, у спеку...